Кудрявцев Л. Поміняв Неву на Дніпро Наука і суспільство 2003 №11-12 C. 20-22
Про нього можна сказати мовою приказки: він і дім збудував, і дерево посадив, і аж чотирьох синів виростив і виховав.
Архітектора Володимира Ніколаєва називають творцем київського неоренесансу. За його проектами збудовано 27 оригінальних будівель, 18 церков, які стали невід'ємною частиною історії, культури і просто зовнішнього вигляду Києва.
Народився Володимир Миколайович З березня 1847 року у Царському Селі. У 1870 році з великою срібною медаллю закінчив Петербурзьку академію мистецтв. А навесні 1872 року на запрошення київського підприємця А. Термена приїздить до Києва для будівництва пивоварного заводу. За його проектом на Подолі, на Кирилівській вулиці (зараз Фрунзе, 41) виросли корпуси заводу, котрий невдовзі запрацював на повну потужність. Купці Г. Енн, Ф. Енн, інженер-технолог А. Термен, усі акціонери «Товариства пивоваренних заводів Києва» з задоволенням відзначили, що споживання пива різко зросло. Збудований завод працює й понині...
Місто потребувало досвідчених архітекторів. В. Ніколаєв полюбив ці живописні благодатні місця і, побачивши перспективи для своєї діяльності, вирішив залишитися з сім'єю у Києві назавжди.
У 1873 році Володимира Миколайовича призначають міським архітектором, а пізніше - ще єпархіальним та лаврським. З 1892 р. він - академік архітектури, активно займається державною та громадською діяльністю. Ніколаєва обирають гласним міської думи, головою архітектурного відділу Київського відділення Російського технічного товариства, директором художнього училища, головою Російського літературно-артистичного товариства.
Однією з перших примітних будівель, споруджених Ніколаєвим у Києві 1875 p., був будинок на розі Фундуклеївської та Пушкінської вулиць. Князь Оболенський орендував його для театру-цирку «Альказар». Пізніше тут розмістився драматичний театр (нині театр імені Лесі Українки). У цих стінах працював і театр Соловцова.
Площа, з якої починається Хрещатик, нещодавно знову стала Європейською. А 1882 р. на цій площі, біля Володимирсько-го узвозу за проектом Ніколаєва споруджено будівлю Купецького зібрання (тепер - державна філармонія). Гроші дав купець М. Дехтярьов, причому в борг і під великі проценти. Архітектура будови екле-тична, але вона прикрасила місто. Великий концертний зал з нарядною колонадою має досконалу акустику та інтер'єр. Як відомо, будинок реставровано.
Ніколаєв має безпосереднє відношення до відродження Успенського та Софмвського соборів, Київської академії.
У співавторстві брав участь в будівництві Володимирського собору, оперного театру.
Значну роль в формуванні центральної частини Києва відіграв оперний театр, будівництво якого почалося 1899 р. і закінчилося 1901 р. Автором проекту був В. Шретер. Але ні він, ні його наступник А. Кри-вошеєв не змогли завершити будівництво. І тільки після того, як керівником робіт став Ніколаєв, справа зрушила з місця.
Цікава історія спорудження Володимирського собору, що тривало протягом двох десятиліть, починаючи з 1862 року. Первісний проект належав архітекторам і. Штрому і Г. Спарро, потім його переробив зодчий О. Беретті. Але внаслідок помилок в інженерних розрахунках та появи значних тріщин в арках храму, будівництво було припинено. Наступні роки він повільно руйнувався. В. Ніколаєв завершив будівництво.
У Києво-Печерській Лаврі в 1893-1895 pp. архітектор спорудив трапезну палату з церквою св. Антонія і Феодосія. Місце вибране найкраще - з південного фасаду Успенського собору. В будинку - палати,, на першому поверсі в великому залі проходили святкові церковні прийоми та обіди. На другому знаходилися службові кімнати і келії.
У серпні 1896 р. в урочистій обстановці в присутності імператора Миколи II на території Покровського жіночого монастиря відбулося закладення Микільського собору. Задум зовнішнього вигляду храму належав великому князю Петру Миколайовичу (сину княгині Олександри Павлівни, іно-кині Анастас», настоятельки цього монастиря), котрий зробив ескізні начерки фасаду. Архітектор Ніколаєв розробив проект споруди, яку вінчали позолочені бані луковичної форми. Через чотири роки церква була споруджена, діє вона і в наш час.
В 1884 р. на Байковому кладовищі за проектом Ніколаєва з'явилася церква Вознесіння, де і зараз проходять служби і панахиди. Збереглися тут і склепи його роботи.
Варто